Suchergebnisse

The article suggests an understanding of the phenomenon of Ukrainianity on the methodological basis of the monadological understanding of history, proposed by I.V. Boychenko, as a version of the post-classical philosophy of history. An attempt to comprehend the phenomenon of Ukrainianity comes in two dimensions: chronological and ethnological and topical-ethnological.An extremely important (perhaps the most important) part of the intellectual heritage of I.V. Boychenko is the monadological approach to the understanding of history he has developed. But being created as a kind of post-classical philosophy of history, the monadological approach has great prospects in the related fields of cognition. In addition, even in a narrow philosophicalhistorical sense, it has the potential to solve important problems of modern humanities. Problems of not only scientific but also ideological and even socio-political significance. One of these problems is the comprehension of the phenomenon of Ukrainianity, namely it's comprehension in the historical and ethnological contexts.When did the Ukrainians appear? In what naturally defined relationships are they with other nations? What is the significance of sub-ethnic and regional relations within Ukrainian society itself? All these issues remain highly relevant, but unfortunately, attempts to resolve them are more of a political rather than scientific dimension.Understanding subethnics and historical and ethnographic regions as macro-historical entities of the monad type allows looking at the problem at another angle. Mutual reflection and mutual influence of essentially alike but not completely identical "micro-Ukraines" (which may be determined as the totality of sub-ethnic and historical-geographical communities making up the Ukrainity) create a diverse unity that is deeply real, but at the same time having it's roots go far beyond the ordinary social categories. Thus the dichotomy of all-Ukrainian and local is being overcome. ; В статье предлагается осмысление феномена украинства на методологической почве монадологичного понимания истории, которое было предложено И. В. Бойченко, в качестве версии постнеклассической философии истории. Попытка осмысления феномена украинства происходит в двух измерениях: хронологически этнологическом и актуально-этнологическом. ; В статті пропонується осмислення феномену українства на методологічному ґрунті монадологічного розуміння історії, яке було запропоноване І. В. Бойченко, в якості версії постнекласичної філософії історії. Спроба осмислення феномену українства відбувається в двох вимірах: хронологічно-етнологічному та актуальноетнологічному.

У статті висвітлено основні віхи становлення та діяльності Центральної дослідної станції штучного осіменіння сільськогосподарських тварин (1960–1975), її завдання у системі селекційно-племінної справи в УРСР. Розкрито наукові досягнення вчених дослідної станції з вивчення й узагальнення досвіду роботи державних племінних станцій і станцій штучного осіменіння УРСР, оптимізації їх організаційної структури. Доведено, що колективом дослідної станції зроблено вагомий внесок у розвиток теоретичних і методологічних основ племінної справи, зокрема таких її елементів, як система лінійного розведення, методи оцінки племінної цінності, селекція за технологічними якостями, прийоми раціонального використання особин із рекордною продуктивністю, що сприяло поліпшенню існуючих порід і типів сільськогосподарських тварин у масштабах республіки. Показано, що одне з основних завдань дослідної станції полягало в удосконаленні технології та техніки штучного осіменіння сільськогосподарських тварин, зокрема оптимізації режимів і рецептур середовищ для зберігання статевих гамет. Обґрунтовано пріоритет її учених у вивченні фізіології та біології репродуктивної функції сільськогосподарських тварин, запровадженні ефективних способів її стимуляції.
Автором аргументовано, що окремі наукові розробки Центральної дослідної станції штучного осіменіння сільськогосподарських тварин не втратили практичного значення на сучасному етапі розвитку тваринництва.

The development management quality assessment methodology in the public sector is relevant scientific and practical problem of economic research. The utilization of the results of the assessment on the basis of the authors' methodology allows us to rate the public sector organizations, to justify decisions on the reorganization and privatization, and to monitor changes in the level of the management quality of the public sector organizations. The study determined the place of the quality of the control processes of the public sector organization in the system of "Quality of public administration - the effective operation of the public sector organization," the contradictions associated with the assessment of management quality are revealed, the conditions for effective functioning of the public sector organizations are proved, a mechanism of comprehensive assessment and algorithm for constructing and evaluating the control models of management quality are developed, the criteria for assessing the management quality in the public sector organizations, including economic, budgetary, social and public, informational, innovation and institutional criteria are empirically grounded. By utilizing the proposed algorithm, the assessment model of quality management in the public sector organizations, including the financial, economic, social, innovation, informational and institutional indicators is developed. For each indicator of quality management, the coefficients of importance in the management quality assessment model, as well as comprehensive and partial evaluation indicators are determined on the basis of the expert evaluations. The main conclusion of the article is that management quality assessment for the public sector organizations should be based not only on the indicators achieved in the dynamics and utilized for analyzing the effectiveness of management, but also should take into account the reference levels for the values of these parameters. The comparison of the indicators will allow to assess not only the degree of the achievement of objectives and results but also the quality of conformance of the chosen development strategy from a position of management quality. ; Предложены критерии оценки качества управления в организациях, созданных органами государственной власти и органами местного самоуправления. Разработан алгоритм построения модели оценки качества управления в организациях государственного сектора. Представлена динамика доходов государственных унитарных предприятий в общей структуре доходов от управления имуществом Российской Федерации. Рассмотрены виды результатов и эффектов по уровням государственного сектора экономики. ; The article was prepared according to the results of the research carried out at the expense of the budget funds by the state task of the Financial University under the Government of the Russian Federation in 2014.